-
Руслан Кисляк
кореспондент
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко під час зустрічі з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ) Фото: Юлія Свириденко / Facebook
9 вересня Україна офіційно звернулася до МВФ із запитом на нову програму співпраці на найближчі роки. Україна розраховує на позитивне рішення Ради директорів МВФ до кінця року. Деякі з невиконаних структурних завдань поточної програми можуть бути включені до нової програми з МВФ.
Очікується, що дев'ятий огляд поточної програми МВФ відбудеться приблизно у листопаді-грудні. Фонд оцінить впровадження кількісних критеріїв ефективності та структурних маяків станом на кінець вересня 2025 року. Загалом Україна мала впровадити 9 структурних маяків до кінця вересня.
Станом на кінець вересня Україна виконала шість ключових вимог, дві з яких були затримані. Одна вимога перебуває в процесі виконання. Ще дві вимоги залишаються невиконаними. Йдеться про скасування «поправок Лозового» та перегляд процесу відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств. Україна все ще може виконати їх із затримкою (несвоєчасно).
Видання Delo.ua підготувало огляд стану впровадження маячків, які будуть оцінені під час наступного, дев'ятого, огляду поточної програми МВФ. Огляд підготовлено на основі Моніторингу впровадження програми МВФ та допомоги ЄС від Консорціуму RRR4U за вересень 2025 року.
Маяки МВФ завершено
Нові вимоги до податкової звітності для операторів цифрових платформ
(кінець квітня 2025 року)
Українська влада підтвердила МВФ свою відданість справі вдосконалення спрощеної системи оподаткування, яка наразі надає широкі можливості для ухилення від сплати податків, у середньостроковій перспективі.
Ще у серпні 2024 року Міністерство фінансів обговорювало з операторами цифрових платформ концепцію запровадження звітності про доходи їхніх користувачів. Міністерство фінансів хоче встановити зобов'язання для операторів цифрових платформ, таких як онлайн-сервіси, що пропонують послуги таксі, оренди нерухомості, торговельні майданчики та додатки для продажу товарів та надання послуг, збирати певну інформацію про користувачів таких цифрових ресурсів та щорічно подавати до Державної податкової служби України звіт про доходи, отримані ними від здійснення певних видів діяльності.
Такі заходи спрямовані на покращення податкового адміністрування та розширення податкової бази, тим самим збільшуючи обсяг зібраних податків.
Кабінет Міністрів схвалив нові вимоги у вигляді законопроекту 29 квітня. Законопроект № 13232 був зареєстрований у Верховній Раді 30 квітня, але документ був відкликаний 17 липня. 27 серпня уряд схвалив новий законопроект і збирається подати його на розгляд. парламент.
Своєчасне подання Бюджетної декларації на 2026-2028 роки
(кінець червня 2025 року)
Відновлення середньострокового фіскального планування є одним із важливих напрямків програми МВФ. Саме тому чимало державних установ присвячені його відновленню та ефективному впровадженню. Відновлення середньострокового фіскального планування підвищує передбачуваність, прозорість та ефективність фіскальної політики.
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки на своєму засіданні 27 червня. Таким чином, структурний маяк виконано. Наступним кроком уряду буде подання Бюджетної декларації на 2026-2028 роки на розгляд Верховної Ради.
Затвердження Радою зі стратегічних інвестицій Єдиного портфеля проектів
(кінець серпня 2025 року)
Однією з реформ і змін, якій приділяється велика увага в програмі МВФ, є реформа системи управління державними інвестиціями. Їй вже надано низку структурних орієнтирів, починаючи з прийняття дорожньої карти реформ у грудні 2023 року.
Реформа покликана запровадити цілісну, ефективну та прозору систему управління державними фінансами на національному та регіональному рівнях.
У вересні 2024 року було сформовано пілотний єдиний проектний портфель (SPP).
Відповідно до нового структурного орієнтира, доданого під час 8-го огляду програми МВФ, Рада стратегічних інвестицій схвалила Єдиний портфель проектів державних інвестицій на 2026 рік.
Публікація звіту про результати зовнішнього аудиту НАБУ
(перенесено з лютого 2025 року на кінець липня 2025 року)
Питання проведення зовнішнього аудиту НАБУ вже досить давно стоїть на порядку денному України. Міжнародний валютний фонд та Європейська комісія неодноразово вказували на його необхідність. У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 5 грудня 2018 року українська сторона пообіцяла завершити зовнішній аудит НАБУ до кінця липня 2019 року. Однак, маячок так і не був реалізований.
У рамках чинної програми в України також виникли проблеми з аудитом НАБУ. Адже спочатку його мали завершити до кінця вересня 2024 року. Натомість, на початку вересня Кабінет Міністрів лише затвердив склад Комісії для проведення аудиту діяльності НАБУ. Аудит НАБУ не зміг бути завершений до сьомого перегляду програми, тому терміни його реалізації були перенесені на кінець липня 2025 року.
Водночас, 2 травня 2025 року на сайті Кабінету Міністрів було опубліковано звіт про результати зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) НАБУ за період з березня 2023 року по листопад 2024 року.
Результати аудиту Голова Комісії Роберт Вестбрукс прокоментував наступним чином: «Ми оцінили роботу НАБУ як достатньо ефективну в розслідуваннях та міжнародній співпраці. Загалом ми оцінили діяльність НАБУ як помірно ефективну та надали рекомендації щодо подальшого підвищення ефективності його діяльності».
Маяки, зроблені із затримкою
Призначення нового голови BEB
(кінець липня 2025 року, перенесено з кінця лютого 2025 року)
Цей маячок є продовженням попереднього маячка щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки. У той час як попередній маячок вимагав лише набрання чинності відповідного закону, новий маячок спрямований на реалізацію реформи BEB. BEB має зосередитися на серйозних економічних та фінансових злочинах, а його аналітичні можливості мають бути посилені. Закон також має закріпити надійні механізми забезпечення прозорості, підзвітності та доброчесності.
Новий керівник Бюро затвердить порядок проведення атестації працівників Бюро та сформує атестаційну комісію протягом трьох місяців з моменту свого призначення. Для подальшого сприяння виявленню податкових злочинів та контрабанди також мають бути використані заходи у сфері боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, а також співпраця з Державною службою фінансового моніторингу. Це вимагає посилення аналітичних можливостей органів влади та обміну інформацією.
Нового керівника БРЕ мали обрати до кінця лютого 2025 року. Україна не встигла вчасно виконати цей маячок, оскільки конкурсний процес на той час був лише на початкових стадіях. У сьомому перегляді МВФ переніс термін виконання маячка на липень 2025 року. Наприкінці червня переможцем конкурсу став Олександр Цивінський, але Кабінет Міністрів, всупереч закону, відмовився призначити його на посаду. Уряд таки призначив Цивінського на посаду директора БРЕ 6 серпня 2025 року. Тому маячок було виконано із затримкою (несвоєчасно).
Незалежна перевірка відповідності та доброчесності членів НКЦПФР
(кінець серпня 2025 року, перенесено з кінця червня 2025 року)
Для зміцнення інституційної бази та ефективності, а також для усунення затримки з початком перевірки дотримання вимог та доброчесності (структурний маяк не дотримано), НКЦПФР проведе незалежну перевірку дотримання вимог та доброчесності Голови та членів НКЦПФР.
Україна не виконала цей етап вчасно, і в оновленій програмі його термін було перенесено на кінець серпня 2025 року. Робота над виконанням відповідного етапу триває. За повідомленнями ЗМІ, постійні затримки та зриви термінів можуть призвести до заміни Руслана Магомедова на посаді Голови НКЦПФР.
Станом на кінець серпня публічної інформації про впровадження цього маяка не було. Неофіційна інформація про те, що перевірка справді була проведена, з'явилася лише в середині вересня. Однак, керівник НКПЦФР Магомедов вважає, що результати перевірки є конфіденційними і не повинні оприлюднюватися.
Маяки в процесі будівництва
Міністерству фінансів, Державній податковій службі та Державній митній службі слід розробити операційний план оновлення ІТ-стратегії
(кінець вересня 2025 року)
Цей структурний маяк передбачає, що Міністерство фінансів разом з Державною податковою службою та Державною міграційною службою розробить операційний план реалізації оновленої ІТ-стратегії. Стратегія має включати важливі кроки цифровізації, необхідні для реалізації Національної стратегії доходів, яка була прийнята наприкінці 2023 року.
Таким чином, план визначить кроки цифрової трансформації Державної податкової служби та Державної міграційної служби з акцентом на модернізацію та консолідацію ІТ-систем.
Наразі окремі заходи щодо запобігання ухиленню від сплати податків та мінімізації податкового навантаження мають обмежену ефективність, оскільки Державна податкова служба та Державна міграційна служба використовують різні ІТ-системи, які не дозволяють обмінюватися інформацією між різними реєстрами та базами даних двох служб. У 2019 році уряд ухвалив постанову про створення єдиної ІТ-системи для Державної податкової служби та Державної міграційної служби, але це не було реалізовано. Водночас потреба в консолідації залишається високою.
Згідно з наявною інформацією, створена група 26 вересня затвердила операційний план оновлення ІТ-стратегії. Таким чином, цей показник, найімовірніше, буде виконано вчасно.
Недобудовані маяки
Скасування «поправок Лозового» та дозвіл САП займатися запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу
(перенесено з грудня 2024 року на кінець липня 2025 року)
Структурний маяк передбачає внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України, зокрема щодо:
- надання Генеральному прокурору можливості делегувати САП обробку запитів про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв'язку з розслідуванням корупційних злочинів;
- скасування обов'язкового закриття досудових розслідувань у зв'язку із закінченням термінів досудового розслідування після повідомлення про підозру (так звані «поправки Лозового»*);
- надання слідчому судді повноважень після закінчення строку та за клопотанням обвинуваченого або потерпілих осіб негайно спонукати прокурорів прийняти рішення щодо досудового розслідування (або закрити провадження, або завершити досудове розслідування), або відмовити у задоволенні клопотання.
Питання скасування «поправок Лозового» давно стоїть на порядку денному України. У листі від листопада 2023 року до голови парламенту посли країн «Великої сімки» (G7) зазначили необхідність скасування обмежень у Кримінально-процесуальному кодексі щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, «з метою запобігання передчасному закриттю справ».
У грудні 2023 року Верховна Рада лише частково скасувала «поправки Лозового». Тому не дивно, що меморандум з МВФ від 17 червня 2024 року був доповнений положенням щодо скасування «поправок Лозового».
*«Поправки Лозова» стосуються низки змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального, Кримінально-процесуального кодексів, а також до Адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів, запропонованих народним депутатом Андрієм Лозовим.
Переглянути процес відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств та внести відповідні зміни до статутних актів уряду
(кінець серпня 2025 року)
Реформа корпоративного управління на державних підприємствах триває. У березні 2024 року Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління» (№ 3587-IX), який започаткував новий етап реформування.
Наступний етап – його повне впровадження. Зокрема, урядом прийнято процедуру оцінки досягнення державними підприємствами цілей зі списків очікувань власника, процедуру звітності наглядових рад та процедуру оцінки їхньої діяльності.
У Меморандумі з питань економічної та фінансової політики від 21 березня 2025 року українська сторона зобов'язалася, у консультаціях з фахівцями МВФ та міжнародними партнерами, переглянути процедури відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств та внести зміни до відповідних урядових постанов.
Перший етап перегляду покращить ефективність роботи Комітету з призначень, зокрема шляхом стандартизації документації з найму та підвищення прозорості рішень комітету. Водночас буде прийнято дорожню карту для більш суттєвих середньострокових реформ щодо відбору членів наглядових рад державних підприємств.
Зокрема, дорожня карта буде спрямована на:
- оптимізація та централізація процедури відбору кандидатів до наглядових рад, зокрема, через процес моніторингу, узгоджений з МФО;
- чітке визначення та розмежування ролей і обов'язків ключових осіб, що приймають рішення;
- підвищення ефективності кожного окремого етапу процесу та, таким чином, скорочення часу на завершення відбору;
- забезпечення відповідного складу наглядових рад з урахуванням профілю державних підприємств та необхідних компетенцій;
- покращення процесу адаптації нових членів правління.
Нагадаємо, що Міжнародний валютний фонд наразі утримується від коментарів щодо конкретних деталей можливої майбутньої програми МВФ з Україною. Переговори щодо неї продовжаться під час щорічних зустрічей Фонду у Вашингтоні 13-18 жовтня.
Україна попередньо оцінює свою потребу в зовнішньому фінансуванні в 150-170 мільярдів доларів для нової чотирирічної програми з МВФ.
1 липня до Державного бюджету України надійшов дев'ятий транш від МВФ у розмірі приблизно 500 мільйонів доларів США (373,53 мільйона СПЗ). Це стало результатом восьмого перегляду програми співробітництва EFF.
Україна зараз очікує на дев'ятий перегляд.
