Фото: Запоріжжя OVA
Із загальної суми субвенції на відновлення об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок російської агресії, яка була виділена у 2023 році (9,3 млрд гривень), більшість коштів не було використано, а саме 63,1%, або 5,9 млрд гривень.
Про це повідомляє Рахункова палата за результатами аудиту. Більше того, вони встановили, що за перше півріччя 2024 року рівень використання таких коштів становив лише 16,8%. Загалом аудит виявив порушення та недоліки на загальну суму 3,2 мільярда гривень.
У відомстві нагадують, що минулого року з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії було виділено гроші на відновлення інфраструктури територіальних громад за 336 проектами реконструкції протягом 2023-2025 років.
Ці проекти здебільшого стосуються відновлення водопостачання та каналізації, зруйнованих багатоквартирних будинків, об'єктів соціальної та критичної інфраструктури, закладів загальної середньої освіти, дитячих садків тощо. З них 172 планувалося завершити до 2023 року, але фактично було завершено лише 73.
У свою чергу, у 2024 році уряд виділив ще 7,7 мільярда гривень з цього фонду на продовження реалізації 199 проектів, розпочатих у 2023 році. На момент аудиту планувалося завершити 130 з цих проектів, але до липня було завершено лише 10. Ще 69 планувалося завершити у 2025 році, але станом на 1 липня джерела їх фінансування не були визначені.
Що заважає використанню субсидії на реконструкцію?
Аудитори виявили низку проблем, які перешкоджали повному освоєнню коштів субвенції та належній реалізації проектів. Серед них є недоліки в процесах відбору проектів реставрації та розподілу коштів на їх реалізацію, але це питання було досліджено в рамках окремого аудиту.
Труднощі також були спричинені недосконалістю проектно-кошторисної документації. Як зазначено у РП, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури дозволило заявникам подавати пропозиції щодо проектів з кошторисною вартістю, розрахованою на основі нерелевантної або неналежної якості документації.
Також затверджені проекти потребували доопрацювання після запровадження нових державних будівельних норм з 1 листопада 2023 року. Через це замовники мали можливість розпочати державні закупівлі або отримати дозвіл на будівництво лише тоді, коли бюджетний період вже закінчився. Відповідно, вони не встигли освоїти кошти.
Серед інших проблем – тривалість реалізації проектів (довша за тривалість року, на який було виділено фінансування), непередбачуваність обсягів субвенцій, ігнорування нормативних термінів та неефективні управлінські рішення, а також недостатні механізми моніторингу та контролю.
Безпосередньо під час аудиту було перевірено 60 проектів 16 замовників у 10 регіонах. Було виявлено, що з 3 078,7 млн гривень субвенції, виділеної на ці проекти у 2023 році, було використано лише 38%, а з 2 858,5 млн гривень, виділених у 2024 році, у першому півріччі було використано лише 16,7%.
З них Рахункова палата оцінила реалізацію 32 проектів як неефективні, а 23 – як частково ефективні. Відповідно, лише п’ять реалізованих проектів було оцінено як ефективні. Причинами неефективного використання коштів були, зокрема:
- надходження розпорядникам минулорічної субвенції лише у другому півріччі;
- тривалість затвердження проектів паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів;
- неякісна або неактуальна проектно-кошторисна документація, відсутність електропостачання на об'єктах;
- нестача будівельних спеціалістів через мобілізаційні заходи;
- низька якість роботи;
- тривалість процесів державних закупівель;
- неналежне управління коштами субвенцій окремими розпорядниками.
Водночас, як зазначає Рахункова палата, окремі розпорядники місцевих бюджетів не забезпечили конкуренцію та дотримання принципів відкритості та прозорості під час закупівель.
Також виявлено випадки оплати будівельних матеріалів за цінами, що значно перевищують середні ціни в регіоні. Виявлено також неналежну практику приймання та оплати робіт, порушення нормативних документів щодо будівельних норм.
А як щодо водопроводів для Миколаєва?
Одним із прикладів є реконструкція 11 ділянок водопроводів у Миколаївській області, на яку у 2023 році було виділено 670 мільйонів гривень. Минулого року розпочалася реконструкція лише шести ділянок водопроводу, а роботи на п'яти до кінця року так і не розпочалися. Загалом, більшість коштів на ці 11 проектів не були витрачені, їх повернули до державного бюджету.
У 2024 році кошти на п'ять проектів, які не були запущені в попередньому році, більше не виділялися, а плани щодо їх подальшої реалізації, як йдеться в РП, залишаються невідомими. Натомість, було виділено ще 744,8 мільйона гривень субвенцій на шість проектів, запущених у 2023 році.
Аудитори наголошують, що всі 11 зазначених ділянок водопроводів є складовими трьох лінійних об'єктів Миколаївської системи водопостачання, тому ці ділянки не можуть функціонувати окремо.
Таким чином, вони роблять висновок, що прийняте у 2024 році рішення про фінансування та реконструкцію лише частини об'єктів, а не всього проєкту, створило ризик неефективного використання коштів субвенції цього року.
Що радить Рахункова палата
Рахункова палата вказує, що обмежені фінансові ресурси Ліквідаційного фонду вимагають розширення джерел фінансування для завершення проектів. Вони стверджують, що для вирішення проблеми неефективного використання коштів на відновлення інфраструктури Міністерству реконструкції слід:
- доопрацювати проект закону про засади відновлення України та подати його на затвердження уряду;
- завершити розробку проекту плану відновлення та розвитку регіонів разом з іншими зацікавленими органами та подати його на розгляд уряду;
- ініціювати завершення у 2025 році проектів, що реалізувалися в попередні роки за рахунок коштів Ліквідаційного фонду, та вирішити питання їх фінансування, у тому числі за рахунок залишків субвенції станом на 1 січня 2025 року;
- змінити кошторисні норми, зокрема в частині аналізу цін на матеріальні ресурси.
