“>
Руслан Іллічов, генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ), вважає, що найважливішими завданнями для новопризначеного прем’єр-міністра та уряду у сфері української промисловості є вирішення питань щодо бронювання військовозобов’язаних, забезпечення готовності до зимового періоду (зокрема, подолання дефіциту та контролю цін на електроенергію), а також продовження всіх чинних програм підтримки в рамках ініціативи “Зроблено в Україні”.
Він зазначив агентству “Інтерфакс-Україна”: “Одним із ключових викликів, безумовно, є ситуація з бронюванням, оскільки до 1 вересня необхідно завершити верифікацію, і це першочергове питання для бізнесу, адже без працівників підприємства не зможуть функціонувати”.
Іллічов додав, що промислові підприємства, як правило, не мають проблем з відповідністю критерію заробітної плати для бронювання, оскільки їхні заробітні плати часто перевищують 26 тис. грн.
“Однак, наприклад, поки не цілком ясно, як функціонуватиме координаційний центр, який планується запровадити для верифікації. Час минає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням про місячне подовження цього граничного терміну”, – повідомив керівник ФРУ.
Другим значним викликом для нового виконавчого керівництва він визначив підготовку до зими, зокрема, очікуваний дефіцит електроенергії та її вартість.
“Це один із головних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка впровадив кілька слушних нововведень, зокрема так звані “довгострокові контракти”, які дають змогу бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов покупців”, – зазначив він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження чинних програм підтримки промисловості в рамках Всеукраїнської платформи “Зроблено в Україні”.
“Ми вважаємо їх дуже ефективними: це і локалізація, і галузева підтримка, наприклад, часткова компенсація (25%, 15%) для покупців вітчизняної техніки та обладнання, грантові програми, завдяки яким багато компаній придбали виробниче обладнання, програма “5-7-9”, яку слід далі розвивати – і це важливий аспект, тобто всю платформу “Зроблено в Україні” необхідно щонайменше зберегти та вдосконалювати”, – вважає керівник ФРУ.
Як пріоритетні він також назвав питання, пов’язані з воєнними ризиками, запровадженням ефективнішої системи страхування та підтримки підприємств, що зазнали руйнувань, а також спрощенням доступу до фінансових ресурсів.
“Ми бачимо, що у 2025 році 71% загальних капітальних інвестицій становлять власні кошти підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Іноземний капітал становить менше 1%. Отже, український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують розбудову та розвиток виробництва, і для них так само потрібні стимули для інвестування та більш прозорий, спрощений доступ до фінансових коштів”, – повідомив Іллічов.
Він зауважив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють непогані результати, проте більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестицій.
“Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення законопроєктів Дмитра Кисилевського щодо “капексів” (часткове відшкодування капітальних інвестицій через податки), який вже пройшов перше читання, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це може включати стовідсоткову амортизацію основних засобів під час їх введення в експлуатацію”, – зазначив він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідні зміни в політиці Національного банку, оскільки, на його переконання, наразі він стримує кредитування реального сектору.
“Нормативні акти, які наразі відповідають довоєнному стану, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості, і слід запровадити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма “5-7-9″ функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, а одним із найуспішніших експортоорієнтованих секторів є бізнес великих компаній”, – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки вітчизняного бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за сертифікати СВАМ вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні проблемних питань через поділ міністерств.
“Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, щоб це не завдало значної шкори бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що в умовах війни потрібен максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок”, – підсумував керівник ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та внесла зміни до складу уряду.