“>
Фото: https://bank.gov.ua
Під час здійснення нагляду Національний банк України (НБУ) виявив операції компаній-резидентів, які можуть свідчити про використання схем “скруток” та “зустрічних потоків”. У зв’язку з цим, регулятор рекомендував банкам враховувати відповідні ознаки під час перевірки клієнтів та операцій, що зазначено в листі центрального банку до фінансових установ та банківських асоціацій.
Зазначається, що подібні схеми мають на меті ухилення від сплати податків та/або легалізацію (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може бути реалізована через мережу оптових і роздрібних продавців, які володіють значними обсягами неврахованих готівкових коштів. Водночас, у документації під час проходження продукції через ланцюг пов’язаних компаній, один вид продукції може бути підмінений іншим. Як наслідок, компанії можуть штучно знижувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До подібних операцій переважно залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий період часу фактично не провадили діяльність і можуть мати риси компаній-оболонок.
Серед виявлених ризикових ознак регулятор виділив невелику кількість найманих працівників і скромний статутний капітал, відсутність необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти при одночасній відсутності або мізерних обсягах задекларованих доходів.
На підвищену ризиковість компаній також може вказувати необґрунтоване використання кількома компаніями однакових IP-адрес, номерів телефонів, електронних поштових скриньок, спільних бухгалтерів або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор рекомендував звертати особливу увагу на перерахування нерезидентам значних сум коштів за вже імпортовані товари без попередньої оплати, відсутність документації, що підтверджує їх транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також невідповідність отриманих доходів заявленій сфері діяльності компанії.
До ознак застосування подібних схем належать відсутність або мізерний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі надходження протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Національний банк також радить уважно ставитися до випадків, коли імпортери придбавають іноземну валюту за рахунок значних кредитів або позик від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невигідними, а погашення заборгованості відсутнє або відбувається в незначних обсягах.
Окремими ознаками фіктивності НБУ назвав договори, укладені до офіційної реєстрації компанії, вказані в них банківські рахунки, відкриті пізніше за дату договору, та підписання контракту керівником, який на той момент ще не був призначений.
Банкам рекомендовано перед встановленням ділових взаємин з імпортером та під час надання йому послуг з’ясовувати, яким чином і кому він реалізує товар, чи володіє торговельним майданчиком або інтернет-магазином, складами та іншими ресурсами, необхідними для ведення заявленої діяльності.
У разі виявлення ознак ризикової діяльності, банк повинен бути готовий надати обґрунтування щодо вжитих або невжитих заходів стосовно клієнта та його операцій. При цьому, центральний банк враховуватиме заходи, вжиті банками, під час здійснення нагляду.
Як раніше повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом при виявленні ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі наявності хоча б одного критерію ризику проводити комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, зокрема дані щодо виплати заробітної плати, сплати податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам рекомендувалося встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на певні послуги, щоб запобігти проведенню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, а також вдосконалювати системи автоматичного виявлення підозрілих транзакцій.