“>
Фото: https://interpipe.biz/
Україна повинна продовжувати обстоювати доступ своїх експортерів на зовнішні ринки, особливо на ринок Європейського Союзу, як зазначила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталія Сидорук під час онлайн-заходу “Від зими до зими: як оговтується українська економіка?”, організованого Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
Згідно з інформацією компанії, протягом масштабної війни український промисловий гігант “Інтерпайп” був змушений постійно адаптуватися до численних викликів, починаючи від воєнних загроз через близькість до лінії фронту, до проблем з енергопостачанням та дефіциту кадрів. З 1 липня поточного року, із запровадженням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталі, компанія зіткнулася з черговим випробуванням.
Зазначається, що за перші 22 дні липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. Тому “Інтерпайп” знову звертається до Єврокомісії з проханням якнайшвидше виправити свою технічну помилку, спричинену використанням при прийнятті регламенту даних Євростату, відмінних від офіційних. В результаті, річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тим, якби були використані правильні дані.
“Компанія досить стримано оцінює перспективи переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Китайські виробники безшовних труб вже повністю вичерпали свою квоту в ЄС і направляють надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає серйозне занепокоєння постійне ускладнення логістичних обмежень через системні обстріли українських морських портів”, – сказала Сидорук.
Вона висловила сподівання, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить захищати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює діяльність Торгового представника.
“Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок валютних надходжень, а цю валюту країна може отримувати, перш за все, на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер.
Як було повідомлено раніше, “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на постачання безшовних труб заниженими на 30% через статистичну помилку і сподівається на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Згідно з відповідною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання, “Інтерпайп” сигналізує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти в дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що значна статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для продуктової категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – зазначено в заяві.
Також уточнювалося, що в продуктовій категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту у розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські органи влади неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці в даних: значна частина українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років, як підтвердив Євростат, була не повністю врахована в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30%, ніж якби використовувалися правильні дані.
Окрім цього технічного питання, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційний режим для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, під час розрахунку частини квот, який застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України застосовувалися ті ж умови, що й до основних світових експортерів, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до решти партнерів по СОТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.
“Інтерпайп” розглядає поточний розмір євроквот на сталь як серйозний удар по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх родин та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому відношенні Україна явно не є частиною проблеми”, – зазначив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.
Він, як генеральний директор компанії “Інтерпайп”, яка зазнає втрат від війни, очікує, що Єврокомісія скоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки”.
“Інтерпайп” – це українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається до понад 50 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії функціонують шість промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь” та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість співробітників компанії становить близько 9,5 тисяч. Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук та члени його родини.