Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
Близько 80% холодильних складів логістики на Київщині було знищено за останнє півріччя. Оптимістичний прогноз передбачає прискорену децентралізацію логістичних процесів, що призведе до зростання цін на 10-15% протягом найближчих трьох місяців, як повідомив генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко агентству "Інтерфакс-Україна".
"За минулі шість місяців у Київській області було зруйновано понад 650 тисяч квадратних метрів логістичних центрів. Цілеспрямовані атаки здійснювалися на холодильні склади з продуктами, близько третини з яких – 650 тисяч кв. м – були саме холодильними складами торгових мереж (Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, "Аврора" тощо). Фактично, знищено приблизно 80% логістичних складів з холодильним обладнанням", – зазначив він.
Таким чином, за словами експерта, зараз можливі перебої з поставками товарів, що потребують дотримання температурного режиму.
Фахівець визначив два можливі сценарії розвитку ситуації: помірно-оптимістичний та песимістичний. Перший передбачає швидку децентралізацію логістичної системи та подорожчання зазначених товарів у мережах на 10-15%.
"За нейтральним сценарієм, виробники та роздрібні торговці не будуть з’ясовувати, хто несе відповідальність за збитки від знищеного майна (зазвичай, запаси на складах належать ритейлеру, але зараз ведуться обговорення щодо перекладання частини втрат на виробника – ред.), а об’єднають свої зусилля та знайдуть модель децентралізованої логістики. Хоча це дуже затратний сценарій, і не факт, що вони встигнуть реалізувати його за наступні два-три місяці", – наголосив він.
Ця модель передбачає на початковому етапі перерозподіл залишків продукції з сусідніх регіонів до великих міст, чия логістична інфраструктура постраждала. Однак, такий підхід не тільки дорожчий, але й не завжди можливий для певних категорій товарів (наприклад, для мінеральної води чи овочів).
Згідно з експертом, наразі тривають переговори між виробниками та рітейлерами. Зокрема, торгові мережі пропонують виробникам організовувати доставку не на 6-8 розподільчих центрів, а безпосередньо до всіх магазинів мережі, при цьому не бажаючи погоджуватися на підвищення цін, спричинене зростанням логістичних витрат.
"Ціни все одно доведеться підвищити, оскільки, витрачаючи додаткові 10-15% на логістику, що впливає на собівартість товару, без підняття цін виробники не зможуть підтримувати операційну прибутковість. А не маючи операційної прибутковості, вони будуть змушені припиняти відвантаження товарів, що призведе до повсюдного дефіциту як продовольчих, так і інших товарів широкого вжитку", – зауважив Бондаренко.
Другий сценарій – песимістичний, коли переговори між роздрібними торговцями та виробниками затягнуться, що може спровокувати реальний дефіцит на полицях магазинів.
За словами фахівця, виробники, замість того, щоб брати на себе весь тягар диверсифікації логістики, шукатимуть альтернативні шляхи реалізації продукції, включаючи експортні контракти. Це особливо актуально з огляду на практику великих мереж відтерміновувати платежі на 60-90 днів.
"У песимістичному сценарії виробники відмовляться працювати за новими логістичними правилами. Проблема полягає не тільки в комерційних аспектах, але й у спроможності доставити товар безпосередньо до точок продажу. У такому випадку, за умов продовження таких активних обстрілів логістичних складів та виробничих потужностей, у жовтні-листопаді ймовірний стабільний дефіцит на полицях магазинів", – прогнозує він.
Імпортери не будуть ризикувати, зберігаючи значні обсяги товарів в Україні; залишки будуть концентруватися на імпортних складах. Виробники ж можуть розглядати варіанти консервації своїх промислових потужностей, оскільки не всі мають фінансові ресурси для відновлення після влучань та можливість залучення людських ресурсів для цих робіт.
"На жаль, в Україні підприємці не володіють значними фінансовими резервами. І з проектним фінансуванням, а також коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу зараз виникають великі труднощі. Тому питання фінансування та страхування ризиків є ключовими. На мою думку, за таких ритмічних, потужних, постійних і доволі прицільних атак, коли повністю знищується склад або виробництво, запасу міцності в українських бізнесменів залишилося максимум на шість, або в кращому разі на дванадцять місяців, якщо все залишиться як є", – підкреслив він.
За його словами, надалі вибір для виробників полягатиме між відновленням існуючих потужностей або створенням нових виробництв у сусідніх країнах, таких як Словаччина, Румунія чи Польща, з подальшим імпортом продукції звідти.
"Я вже спостерігаю таку тенденцію: власники бізнесів, чиї логістичні або промислові активи були зруйновані, розмірковують: ось зараз я ще раз відновлю, вкладу ще 5 мільйонів євро, але яка ймовірність, що через півроку все не повториться. Краще ці кошти спрямувати на будівництво меншого заводу, але вже на території ЄС. І це дуже несприятлива для нас економічна тенденція, оскільки це призводить до втрати робочих місць та податкових надходжень до місцевих бюджетів України, а також до подальшого відтоку економічно активного населення з України", – зауважив Бондаренко.
На його переконання, для зменшення ймовірності песимістичного сценарію держава повинна запропонувати бізнесу програми підтримки.
"Доступ до проектного фінансування, страхування, бронювання ключових фахівців, бронювання будівельників, які займатимуться відновленням. Тому що на сьогоднішній день більшість виробників та девелоперів логістичної нерухомості, або власників логістичних об’єктів, залишені сам на сам зі своїми проблемами", – констатував він.