Українці, які оселилися в Іспанії, все частіше розглядають варіант придбання власної нерухомості за допомогою кредиту. Згідно з даними Bravosestate, іпотеку можуть отримати не лише громадяни Іспанії або особи з постійним дозволом на проживання, але й нерезиденти.

0
► Слідкуйте за сторінкою «Мінфіну» у Фейсбуці: актуальні фінансові новини
Сам факт перебування під тимчасовим захистом не є причиною для відмови в кредитуванні. Однак, статус позичальника безпосередньо впливає на максимальну суму фінансування. Як правило, банки готові надати податковим резидентам Іспанії до 80% вартості основного житла, тоді як для нерезидентів цей показник частіше коливається в межах 60-70%.
Важливо також враховувати, що банк розраховує розмір кредиту не завжди виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу. За основу береться менша з двох величин — ринкова вартість, визначена оцінювачем, або фактична ціна об’єкта.
Наприклад, якщо квартира виставлена на продаж за 300 тис. євро, а експерт оцінив її в 270 тис. євро, саме остання сума може стати основою для розрахунку іпотеки.
Який початковий капітал буде потрібен
Покупцеві необхідно мати не лише кошти для першого внеску, а й окремий резерв для покриття податків та супутніх витрат на оформлення угоди. Залежно від регіону та типу нерухомості, ці витрати можуть становити приблизно 10-15% від вартості житла.
Основні умови, які варто врахувати перед оформленням іпотеки:
Окремо в Іспанії діють державні програми гарантій, які можуть суттєво зменшити потребу у власному внеску. Загальнонаціональна програма ICO доступна для осіб віком до 35 років та сімей з неповнолітніми дітьми, які відповідають встановленим критеріям щодо доходу, тривалості проживання в країні та вартості житла.
У регіоні Валенсія також функціонує спеціальна програма IVF для покупців-іноземців віком до 45 років.
Водночас, навіть за наявності державної гарантії, остаточне рішення про видачу іпотеки приймає банк після оцінки фінансового стану позичальника. Це означає, що гарантія підвищує шанси на отримання кредиту, але не скасовує перевірку платоспроможності.
Нагадуємо
«Мінфін» раніше розповідав про умови оренди двокімнатної квартири в різних європейських країнах. Різниця між найдорожчими та найдешевшими столицями становить сім разів. Абсолютним лідером є Женева, де за двокімнатну квартиру доведеться заплатити €3 350 на місяць.
Нерухомість залишається найбільшою статтею витрат для європейських домогосподарств: разом із комунальними послугами вона поглинає майже чверть сімейного бюджету (23,6%).
