-

Ярослава Тюпка
кореспондент

Девелопер відновив зведення об’єктів вже через декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення / KAN Development
Чи має сенс займатися будівництвом під час обстрілів? Хто нині продовжує купувати оселі, і що особливо важливо для таких замовників? Про це в інтерв’ю Delo.ua повідомив засновник столичної фірми KAN Development Ігор Ніконов.
Який загальний стан справ у галузі на поточний момент (згідно з відомостями компанії ЛУН, 11% житла, що зводиться у Києві, припадає на KAN Development)?
— Не надто позитивний, оскільки функціонує лише 50% організацій від показників довоєнної кількості, і тут я враховую лише столичну статистику. Щодо Києва, більше, аніж половини проєктів від різних компаній – призупинені. Це суттєва проблема сьогодні.
У даний час говорять про зростання цін на будівельні матеріали та нестачу кадрів. З якими труднощами стикається ваша компанія та як їх вирішує?
— Головна проблема — недостатність компетентних працівників, насамперед тих, хто готовий старанно працювати. Ризики воєнного часу змушують громадян докорінно переосмислювати свої переконання щодо трудової діяльності, люди відчувають втому та змінюють пріоритети на інші напрямки.
І ще одна важлива проблема — це діяльність “активістів”. У період війни вони стали ще більш наполегливими та менш схильними до співпраці. Це призвело до зупинки багатьох ініціатив, які могли би розвиватися в умовах війни. Але влада, на жаль, піддається тиску “фейсбучної” аудиторії. На мою думку, це дуже згубно впливає на прогрес держави.
Кожен призупинений проєкт — це втрачені зарплати, згортання виробництва, менші податкові надходження. У будь-якому будівництві кожна гривня стимулює збільшення ВВП на 4-5 гривень. У усьому світі будівельна галузь є двигуном, який веде за собою економіку країни.
Якщо згадати про ваші призупинені проєкти — ви маєте на увазі будівництво в місцевості Китаєво?
— Так, будівництво в Китаєві мало б активно розвиватися. Ми прагнули б створити там об’єкт з розвиненою інфраструктурою та зонами відпочинку, зберігаючи наявне екосередовище. Але псевдоактивісти за допомогою сфальсифікованих документів намагаються нав’язати суспільству думку, що на цій ділянці розташована пам’ятка археології, хоча будь-які належні археологічні дослідження не проводились. За фактом фальсифікації археологічного звіту вже відкрито кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування. Ми, у свою чергу, постійно намагаємось та заявляємо про готовність профінансувати та провести дослідження, проте Інститут археології відмовляється це робити.
Під час війни важко починати якісь нові великі ініціативи, але ми були готові. Однак для цього потрібне сприяння влади: бізнес — це основа держави. І щоб закон виконувався. Якщо не знаєте, як діяти — дійте згідно із законом. Оскільки сьогодні він підмінюється, наприклад, “фейсбучними гаслами”.
Це дуже негативно для країни, оскільки унеможливлює залучення інвестицій. Інвестор, скажімо, бачить, що в нас у центрі столиці стоїть недобудова більше 10 років. А якщо в історичному центрі невигідно щось будувати, то в країні немає бізнесу. А якщо немає бізнесу — то хто буде сюди вкладати кошти?

ЖК “Республіка” (Теремки-3)/Фото прес-служба KAN Development
В яких районах Києва слід займатися забудовою, а в яких ні? Які зони найбільше потребують нових житлових комплексів?
— Я не в захваті від таких місць, як Позняки чи Троєщина, де суцільна забудова та практично відсутні зелені насадження. Гадаю, що у цих околицях столиці згодом взагалі припинять купувати житло. Проте в Києві ще багато місць для розвитку, а також будівель, що вийшли з експлуатації. Їх слід замінювати. Але для розселення мешканців хрущовок, наприклад, необхідно, щоб ринок міг покрити видатки забудовників на такі дії, оскільки собівартість значно збільшиться.
Підзаголовок: Що впливає на вибір житла в умовах війни: безпека, школи, інфраструктура
Ваша компанія продовжує зводити об’єкти, навіть після повномасштабного вторгнення. Чому? Чи очікуваний прибуток перевищує ризики?
— Коли почалось вторгнення, як і всі, ми були приголомшені. Проте у квітні 2022 року ми прийшли до тями та усвідомили, що життя триває, і люди мають працювати, заробляти гроші, забезпечувати свої родини. Тому ми вирішили продовжувати. По суті, втрачати було нічого. Нашим завданням було якнайшвидше передати громадянам у власність ті квартири, які ми вже продали. Отже, це не героїзм, а прагматичний підхід до того, що у тебе є обов’язки, і ти повинен їх виконати.
На момент початку вторгнення ми вже реалізували квартир на два роки вперед. Частина з них вже була готова, а інші ще ні. За час війни ми не затримали здачу в експлуатацію жодного анонсованого проєкту (і після війни також). Навіть завершували роботи раніше, тому що на той час ще не було такої проблеми з наявністю робітників, як зараз.
Я чітко розумів: якщо, не дай Боже, щось трапиться, і об’єкт переданий інвестору, то йому може допомогти влада. А якщо він належить девелоперу, то це виключно турботи девелопера.
Наприклад, були обстріли з градів поблизу ЖК “Файна Таун”, де у 400 квартирах повибивало вікна. Проте ми ці квартири передали, отже, це вже сфера відповідальності власників. Якби не передали, ми б відновлювали це власним коштом.
Що вдалося добудувати за роки великої війни?
— За понад три роки воєнного стану в Києві здали в експлуатацію декілька нових етапів житлових комплексів: “Файна Таун” на Нивках, “Respublika” в районі Теремки-3, “UNIT.Home” біля станції метро “Дорогожичі”, відкрив двері інженерний колегіум нашого Освітнього комплексу А+, також презентували новий проєкт “Біоритм” на вулиці Велика Васильківська і почали будувати ще дві великі школи.
Як війна вплинула на вподобання потенційних покупців?
— Зараз змінилося бачення інвесторів стосовно того, яке житло потрібно купувати. Раніше вони були схильні обирати найнижчу ціну та інвестувати ще на етапі котловану, то зараз ні. На сьогодні вкладати кошти на початкових стадіях — це треба мати велику довіру до девелопера. Тому найчастіше купують те, що майже добудоване або в компанії з бездоганною репутацією. Люди усвідомили, що хочуть жити в комфортних умовах вже зараз, а не відкладати це життя на роки.

ЖК “Файна Таун” (Нивки) /Фото прес-служба KAN Development
Ми відкрили одну школу, будівництво якої завершили вже під час повномасштабної війни. Також, розпочали зведення ще двох шкіл. Одна з них почне функціонувати вже в наступному році, інша — через рік. Наявність шкіл в житловому комплексі впливає на собівартість і, відповідно, на вартість житла, але це також важливо для прийняття рішення про придбання останнього. Більшість покупців починають пошук житла з одного питання — яка ситуація зі школами? Яку школу зможе відвідувати дитина? Чи є можливість дістатися туди пішки та залишатися до вечора? А найголовніше – безпека. Коли ви проживаєте в закритому ЖК, і ваші діти самі ходять до школи поруч з будинком — це зовсім інший рівень.
І, звичайно, сховища. Ми їх облаштували навіть у старих школах, де не було передбачено укриттів. Нові школи ми зводимо вже з професійними захисними спорудами, які відповідають усім нормативам.
Якщо говорити конкретно – на скільки дорожче житло, якщо поруч розташована школа?
— Без школи воно би коштувало приблизно на 10% дешевше. Але найважливіше те, що більшість рішень про купівлю житла сьогодні приймаються з огляду на наявність школи поблизу. 90% людей звертають на це увагу. Це загальносвітова практика.
Будівництво однієї школи обходиться в 47 мільйонів доларів. А їх ще треба утримувати. Це приватні школи, звичайно.
Які ще критерії відіграють роль при виборі житла в сучасних умовах?
— Інфраструктура відіграє ключову роль: спортзали, дитячі майданчики, місця для відпочинку та розваг. Багато людей працюють дистанційно, в тому числі, непокоячись через ТЦК. Ми підрахували, що до 85% мешканців під час воєнного стану майже не покидають територію ЖК.
Крім того, для покупців важлива можливість автономної роботи певних інженерних систем — опалення, водопостачання. Високо цінується наявність приватної котельні, адже її можна вмикати за необхідності.
Таке житло не може бути доступним для більшості українців. Хто ваша цільова аудиторія?
— Наша цільова аудиторія — це люди, які працюють та мають дохід приблизно 70-80 тисяч гривень на місяць.
У межах ЖК формуються невеликі спільноти зі спільними поглядами, в яких люди взаємодіють та поважають працю інших. А також ретельно дотримуються правил. Ви не можете залишити авто, де вам заманеться, або не прибрати за своїм собакою. Це суспільство свідомих людей, яких стає все більше в нашій країні.
Сформована спільнота мешканців – це добре. Але виходить, що території закриті, й інші громадяни не можуть користуватися тим, що пропонує територія ЖК?
— Вони закриті не з нашої ініціативи. Ми пережили дуже неприємну ситуацію з ЖК “Комфорт Таун”. Тому що територія спочатку була відкрита та почала приваблювати не дуже вихованих громадян. У результаті там вживали спиртні напої, нецензурно висловлювалися, руйнували майно. Місцеве ОСББ змусило нас встановити там огорожу.
Насправді сусіди цих ЖК можуть потрапляти на територію, але ці люди повинні бути ідентифіковані. Їм надають іменну картку, і вони користуються інфраструктурними можливостями комплексів. Ми з повагою ставимося до всіх, але вимоги закривати комплекси зумовлені ситуацією в країні загалом. Допоки трапляються випадки, як у “Комфорт Таун”, люди будуть наполягати на закритті своїх територій.
Але спочатку наші проєкти були, звичайно, без огорож. Цю позицію підтримують і наші архітектори, і мені особисто краще, якщо більше людей зможуть оцінити красу, яку ми створили. Але, на жаль, маємо те, що маємо.
Ви будуєте виключно в Києві. Не бажаєте освоювати нові ринки?
— По-перше, Київ – це місто, де в населення найвищий рівень заробітної плати. По-друге, тут є де будувати. По-третє, щоб працювати в інших містах, потрібно створювати копії команд. Це надзвичайно складно реалізувати, оскільки відсутній повноцінний контроль за місцевими підрядниками. Я сумніваюсь, що можна буде забезпечити таку ж високу якість, як у нас в Києві.
Також я не надто вірю в тенденції розвитку Західної України зараз без державної програми створення там технопарків. За умови наявності останніх будівництво житла поблизу них є логічним, і воно користуватиметься попитом. Громадяни повинні жити там, де є робота, і вони мають можливість заробляти гроші.
У перспективі люди будуть дуже прив’язані до міста, де вони працюють. А столиця — це останнє місто, яке буде здане.

