15.07.2026, 14:25 | Автор: Наталя Хомка
Промислова нерухомість — це вже не просто виробничі та складські будівлі поблизу транспортних розв’язок. Зменшення кількості доступної робочої сили, впровадження автоматизації у виробничі процеси та необхідність прискореної адаптації міської логістики формують нові вимоги компаній до сучасних промислових кластерів.
Крім технічних параметрів, важливими чинниками стали якість робочого середовища, зручність транспортного сполучення для персоналу та спектр доступних сервісів. Також зростає зацікавленість у компактних універсальних приміщеннях, що об’єднують в одному просторі виставковий зал, складські площі, офіси та операційні зони. Про це повідомляє видання Property Times, посилаючись на Property Forum, яке цитує дані компанії Colliers.
«Кілька років тому компанії оцінювали промислові зони головним чином за характеристиками складів, логістичною доступністю для вантажівок та вартістю оренди. Сьогодні ж компанії приділяють значно більше уваги середовищу, яке пропонує кластер своїм працівникам. Сучасні індустріальні комплекси все частіше нагадують офісні кампуси», — зауважує аналітик Colliers Ян Курфюрст.
Ця трансформація також зумовлена тим, що компанії тепер беруть до уваги не тільки логістику товарів, але й щоденні маршрути своїх співробітників до місця роботи.
«Більш ніж 57% працівників готові витрачати на дорогу до роботи не більше 30 хвилин. Це особливо актуально для молодшого покоління, яке надає перевагу зручному транспортному доступу та балансу між професійним та особистим життям», — ділиться думками директорка з маркетингу Grafton Recruitment / Gi Group Їтка Коуба.
Зі зростанням рівня автоматизації скорочується кількість робочих місць, що вимагають виключно фізичної праці, натомість зростає попит на висококваліфікованих фахівців, які очікують умов, наближених до офісних. У відповідь на це девелопери розширюють перелік послуг, доступних на території комплексів.
На території сучасних індустріальних парків вже функціонують їдальні, кав’ярні, магазини, спортивні об’єкти, зони відпочинку, дитячі центри та навіть житлові приміщення. Деякі проєкти поступово перетворюються на невеликі самодостатні міські райони.
«Одним із яскравих прикладів є Urbanity Campus Tachov, де для орендарів парку планується створення житлового кварталу з квартирами», — пояснює Курфюрст.
Сертифікації BREEAM і LEED, використання сонячної енергії, системи збору дощової води, інфраструктура для зарядки електромобілів та збільшення кількості зелених зон стали загальноприйнятим стандартом. Паралельно з цим, у виробничих та складських приміщеннях зростає рівень природного освітлення.
Помітною тенденцією стало підвищення зацікавленості у невеликих універсальних приміщеннях, відомих як Small Business Units — SBU. Їхня площа зазвичай варіюється від 300 до 1000 квадратних метрів. Такі об’єкти часто розташовуються в межах міської забудови або в доступних промислових зонах.
Типовий об’єкт такого формату поєднує демонстраційний зал, невеликий склад, офісні приміщення та операційні зони. Основними рушіями попиту на них є компанії, що працюють у сферах електронної комерції, міської логістики, легкого виробництва, технічного обслуговування, роздрібної торгівлі та стартапи. Для них важливо бути розташованими поблизу клієнтів та мати можливість об’єднувати продаж, сервісне обслуговування, зберігання товарів та адміністративну діяльність в одному місці.
За останні два роки попит на SBU майже подвоївся, збільшившись з показника трохи менше 20 тисяч квадратних метрів у 2023 році. Водночас пропозиція залишається обмеженою, оскільки девелопери тривалий час зосереджувалися на реалізації більших об’єктів.
«Девелопери враховують цю тенденцію та розуміють, що малі компанії з часом можуть розвиватися, а згодом розширювати свою діяльність у межах тієї самої локації або в інших об’єктах портфеля. Таким чином, вони є не тільки поточними орендарями, але й потенційним джерелом майбутнього попиту», — пояснює Курфюрст.