До Ужгорода все частіше прибувають українці, позаяк через збройний конфлікт це місто вважається одним із найбільш захищених в Україні.
Ужгород / © ТСН.ua
В Ужгороді відсутня комендантська година, а Карпатські гори слугують захистом не лише від антициклонів, але й від російських ракет.
Отже, чи існує ймовірність, що невеличка область на перетині кордонів 4 європейських держав зуміє виростити у себе новітній український мегаполіс — досліджувала кореспондентка «ТСН.Тижня» Ірина Коваленко.
Найбільш безпечний регіон України
Ужгород — найбільш західний обласний центр держави, серце Закарпаття. Це розквітлі сакури та навіть пальми, запашна липова алея, хрустка випічка та кава.
Тут за рогом — фактично вже Європа. Тут можна побачити, як авіалайнери прокреслюють небо білими смугами. Панорама з колишнього життя.
Лінія Ужгорода проходить по кордону зі Словаччиною. Звідси до Відня, Праги чи Варшави дістатися швидше, ніж до Києва, а сама Закарпатська область має спільний кордон з чотирма країнами ЄС: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.
З початком повномасштабного вторгнення Закарпаття стало найбільш безпечним регіоном держави. Тут найменша кількість «прильотів» за весь період. Відсутність комендантської години. Усе разом, здається, пішло на користь розвитку Ужгорода.
Однак не лише відпочити та відіспатися. Сюди переїжджають, перевозять справи, віддають дітей до місцевих шкіл та дитячих садочків.
Чисельність населення Ужгорода зросла з офіційних 115 тисяч у січні 2022 року до 160 тисяч наразі. Втім, реальні показники вищі, стверджують експерти. Серед внутрішньо переміщених осіб офіційно зареєстровано 29 тисяч. Релокованих підприємств — понад 200.
Релокований бізнес
Одне з переміщених виробництв з Дніпра до Ужгорода бізнес-леді Тетяна Шелест перенесла наприкінці 2022 року.
«На карті України вибирали найбільш безпечне місце. Тому вирішили зупинити вибір на місті Ужгород. Воно на кордоні, і в разі чогось непередбачуваного я б змогла дуже швидко з дітьми виїхати за кордон», — зазначає підприємиця.
Окрім безпеки, це зручно для бізнесу, оскільки компанія експортує продукцію до більш ніж 40 країн Європи. Тут виготовляють обладнання для салонів краси, зокрема для манікюру. Перевезли не лише виробництво, а й співробітників з Дніпра.
«На сьогоднішній день у штаті 41 особа, з них приблизно 10 переїхали разом з нами. Є люди, які переїхали з інших регіонів. Є й місцеві жителі тут у компанії», — розповідає Тетяна Шелест.
Втім, до Дніпра сім’я Тетяни не збирається повертатися: «У Дніпро після завершення війни ми не повернемося. Ми тут будуємо своє життя, звели виробництво, будуємо друге, вже наш син відвідує ужгородську школу, ми вже отримали ужгородську прописку».
Релоковані підприємства — це податки до місцевого та державного бюджетів. За січень–вересень поточного року на Закарпатті перерахували 12 мільярдів 300 мільйонів гривень з податку на доходи фізичних осіб до зведеного бюджету. У порівнянні з довоєнним роком плюс 5 мільярдів — практично зростання на 100 відсотків, і це ще не враховано 3 місяці.
Забудова Ужгорода
Ужгород зараз лідирує за темпами будівництва — як за кількістю, так і за вартістю. Тут найвищі розцінки як на оренду, так і на придбання квадратних метрів. Однак мешканцям міста це не до вподоби через труднощі з комунікаціями, переповнені школи й дитячі садочки та автомобільні затори.
Міський голова Ужгорода змусити забудовників зводити не лише приватні дитячі садки та школи не має можливості, мовляв, і потреби такої немає.
«І фактично у нас тенденція до зменшення кількості дітей у школах, незважаючи на те, що приїхала така кількість громадян», — стверджує Богдан Андріїв.
Мер наводить статистичні дані, згідно з якими в січні 2022 року дитячі садки відвідували 4200 дітей, а наразі — на 200 менше.
Втім, колишній головний архітектор Ужгорода вважає, що місто в буквальному сенсі не розуміє, куди рухається. Новий генеральний план лише на розгляді, але він ґрунтується на прогнозах 2018 року.
«Скільки потрібно на таку чисельність населення дитячих садочків, шкіл, транспортне навантаження, інженерна інфраструктура, електроенергія, вода, каналізація тощо», — пояснює Богдан Сарваш.
Теперішнє активне будівництво використовує детальні плани окремих територій, ділянками в кілька гектарів, тобто це як окремі острови, зовсім не пов’язані з містом.
Ціни в Ужгороді
«А яка ситуація в Ужгороді з цінами на продукти? На центральному ринку Ужгорода — „Зеленому“ — відчула себе, як у столиці. Тут так само не бажають говорити на камеру, і такі ж ціни», — повідомляє кореспондентка ТСН.
У м’ясному відділі пан Володимир виявився більш охочим до розмови. Він зазначає, тут теж ціни зросли, як і по всій країні. Підкреслює, що покупців небагато.
Як збільшуються ціни на Закарпатті, вимірюють замість індексу борщу індексом бограчу. За інформацією Карпатського центру полінгових досліджень, найбільше в ціні зросло м’ясо — на 32%. Щоправда, незрозуміло, яке саме. У бограч можуть додавати до 5 видів різного м’яса. Далі — перець подорожчав на 10%, на 8% — несподівано — вода 5 л. І по 7% зростання розділили картопля, помідори та спеція паприка.
Отже, бограч на сім’ю з п’яти осіб у жовтні коштував 684 гривні.
Чи відчуває Ужгород війну
Незважаючи на відсутність комендантської години, віддаленість і мінімальну кількість «прильотів», не можна стверджувати, що Ужгород і загалом Закарпаття не відчувають війну. Тут так само лунають сирени, просто рідше. Так само приносять квіти та доглядають за могилами героїв їхні родичі та близькі.
«У душі кожного вона є, хто будь-яким чином причетний до цього. У когось чи родичі, чи знайомі на „нулі“, і постраждали, поранені, мають наслідки», — каже місцевий житель.
А щодо відсутності комендантської години Віктор зауважує, що тут активного нічного життя майже не існує. Працюють переважно цілодобові продуктові магазини.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ЦІНИ і РІВЕНЬ ЖИТТЯ вже як у КИЄВІ! ВІЙНА ЗМІНИЛА УЖГОРОД до НЕВПІЗНАВАНОСТІ!