Восьмиступеневий гідромеханічний «автомат» A8LF компаній Hyundai та Kia випускається з 2016 року. Цей агрегат поперечного розташування працює як з переднім, так і з повним приводом. Його встановлюють на мінівени Carnival та Staria, а також майже на всі кросовери з двигунами об’ємом від 2,0 до 3,8 літра і крутним моментом до 450 Нм – серед них Sorento, Santa Fe, Tucson, Palisade та інші. Отже, це дуже популярна коробка передач, але наскільки вона надійна?
Олива в цій коробці забруднюється доволі швидко, через що гідроблок може забитися всього за 100 тисяч км. Хоча сама «плита» доволі живуча – навіть продукти зношування в оливі не призводять до її швидкого зношування. Тому ревізія зазвичай обмежується лише чисткою та заміною соленоїдів.
За регламентом олива оновлюється раз на 60 тисяч км, але краще міняти її частіше, хоча б через 40 тисяч км. Тим більше, що часткову заміну можна провести самостійно – відпрацьоване мастило видаляється через зливний отвір у корпусі, а свіжа олива додається доти, доки не почне витікати з рівневого отвору в піддоні. Сам пластиковий піддон виконаний вдало і з часом не деформується, на відміну від агрегатів ZF.
Зовнішнього фільтра в цій коробці передач, на жаль, немає – фільтрувальний елемент встановлений усередині перед насосом і замінюється лише під час повного розбирання коробки.
Першопричиною багатьох проблем є гідротрансформатор, вихід з ладу якого запускає ланцюгову реакцію, що призводить до поломки всього агрегату. Вже через 60-100 тисяч км слабшають пружини упорних пластин, і упори відлітають, швидко «вбиваючи» весь гідротрансформатор, включно з накладками кілець фрикціонів його блокування. Помітити проблему неможливо – як тільки коробка починає поводитися неадекватно, краще негайно звертатися в сервіс.
Слідом за гідротрансформатором, через продукти його зносу, що потрапляють в оливу, страждає встановлений на валу шестерний оливний насос – на ньому з’являються задири. Невеликі пошкодження можна усунути шліфуванням, але якщо зволікати з ремонтом, то вузол доведеться міняти. На щастя, він доступний окремо.
З часом оливний насос починає подавати недостатній тиск оливи. Це посилює пробуксовування фрикціонів, які недостатньо притиснуті один до одного, і, як наслідок, багаторазово прискорює їх знос. Найпершими виходять з ладу фрикціони подвійного пакета. Вони сконструйовані за принципом подвійних зчеплень «мокрих» роботів – з набору зовнішніх та внутрішніх кілець. Плюсом такого рішення є компактність, а мінусом – відсутність значного запасу міцності.
Додатковою проблемою є програмні налаштування цього «автомата», які дозволяють занадто агресивно розганяти непрогрітий автомобіль, що прискорює його знос. Тому в холодну погоду краще не натискати педаль газу до підлоги щонайменше перші 10 хвилин їзди, доки олива в коробці не прогріється до робочої температури близько 70°C.
Висновок
Єдиний суттєвий конструктивний недолік – недовговічний гідротрансформатор – значно впливає на довговічність цього, загалом, вдалого агрегату. Дивно, що за десятиліття корейські інженери так і не усунули цю проблему в коробці передач.