Лівійський ринок сталі: короткострокове поліпшення

itemprop=”image” itemscope rel=”nofollow”>

СтаттіГлобальний ринокметалоспоживанняРоздрукувати 119 Серпня 2026

Ринок сталі Лівії: тимчасове покращення Читайте на русскомRead in EnglishІгор Воронцов Лівійський попит на сталь за підсумками 2026-го стане найвищим за останні 15 років

Досягнення домовленостей між конфліктуючими сторонами в Лівії сприяло значному підйому попиту на сталь протягом 2026 року. Політичні аналітики відзначають збереження глибоких розбіжностей між офіційно визнаним Урядом національної єдності (УНЄ) у Триполі та Урядом національної стабільності (УНС) у Бенгазі. Це вказує на хиткість перемир’я. Воєнні дії можуть відновитися будь-якої миті. У такому разі реалізація сталі повернеться до попередніх показників.

Галузеве резюме

Libyan Iron&Steel Co. (LISCO) — безумовний монополіст і провідне підприємство лівійської металургійної промисловості. Розташований у місті Місрата, має власний глибоководний морський термінал. Номінальна потужність сталеливарного виробництва становить 1,7 млн тонн на рік. Фактичне завантаження потужностей останніми роками було нижчим через логістичні та енергетичні обмеження.

Комбінат працює за технологією NG DRI–EAF. Річна потужність виробництва DRI — 1,7 млн т. Виробництво арматури та катанки — 800 тис. т, легкого та середнього профілю — 120 тис. т, гарячекатаного рулону (HRC) — 580 тис. т, холоднокатаного рулону (CRC) — 140 тис. т, оцинкованої продукції (HDG) — 80 тис. т, продукції з полімерним покриттям (PPGI) — 40 тис. т.

Сукупні інвестиції LISCO у 2021–2025 роках становили приблизно $150 млн. Кошти були спрямовані на підтримуючу та відновлювальну модернізацію. Це допомогло збільшити обсяги сталеливарного виробництва та випуску прокатної продукції.

У 2025 році компанія уклала угоду з німецькою SMS Group щодо комплексної модернізації прокатного виробництва, включаючи стани гарячої та холодної прокатки, а також оздоблювальні лінії. Крім того, було підписано угоду з німецькою компанією Pitek Energy стосовно проєктів з підвищення енергоефективності та декарбонізації.

Роль держави

Держава бере активну участь у діяльності LISCO не лише як акціонер. Підтримка надається за двома ключовими напрямами:

  • Пряме державне фінансування.

Комерційне кредитування у Лівії значно обмежене; великі інвестиційні програми комбінату реалізуються за рахунок державних банків Sahara Bank та Aljamhoria Bank після отримання політичного схвалення уряду. Ставки за кредитами, наданими LISCO, близькі до нуля.

  • Субсидування енергоносіїв.

Тарифи на природний газ та електроенергію (е/е) для великих державних промислових підприємств у Лівії не залежать від ринкових коливань. Уряд встановлює їх централізовано на мінімальному рівні.

Ці заходи дозволяють LISCO зберігати конкурентоспроможність на ринках Південної Європи та Північної Африки, незважаючи на логістичні та політичні витрати. Гарантований внутрішній збут для компанії забезпечується завдяки таким інструментам:

  • Виключне пріоритетне право у державних закупівлях.

Значна частина споживання сталі в Лівії спрямовується на державні будівельні проєкти. Для них підрядники зобов’язані закуповувати прокат у LISCO на підставі Регламенту адміністративних контрактів, затвердженого урядовою постановою №563/2007.

  • Нетарифний захист від імпорту сталі.

У країні діє система ліцензування імпорту. Ліцензії видаються спільним рішенням Центрального банку Лівії та Міністерства економіки. Для трейдерів, які бажають імпортувати дешеву арматуру чи сортовий прокат з Туреччини або Єгипту, процедура є значно забюрократизованою.

Доступ до іноземної валюти за офіційним пільговим курсом суворо лімітований центральним банком. Це робить масовий імпорт металопродукції невигідним.

Профіль ринку

Уряд спрямовує майже весь вироблений прокат на задоволення внутрішніх потреб. Спотові партії арматури та профілю у 2021–2025 рр. йшли на експорт лише епізодично, у періоди зниження попиту всередині Лівії.

Імпорт готової сталі у 2021–2025 роках свідчив про поступове відновлення будівельної галузі. Довгомірний прокат імпортувався за окремими позиціями, які LISCO не завжди встигав повністю забезпечити. Ввезення листового прокату зумовлене обмеженим асортиментом марок сталей, товщин та спеціалізованих покриттів, що пропонує LISCO.

Серед імпортерів лідирує Туреччина. Це ключовий постачальник сортового прокату та арматури. У 2024 році обсяг поставок становив $280 млн. До першої п’ятірки входять також:

  • Єгипет. Активно постачає будівельний прокат до східних регіонів Лівії, підконтрольних УНС, який має політичну підтримку офіційного Каїра. У 2024 році обсяг поставок склав $150 млн.
  • Китай із $92 млн у 2024 році. Це найбільший постачальник металоконструкцій, листового прокату та сталевих труб.
  • Іспанія з $45 млн. Звідти надходять нішеві види продукції — спеціалізований листовий прокат і труби для нафтогазового сектора.
  • Туніс з $25 млн. Ці обсяги надійшли в рамках прикордонної торгівлі до західних регіонів Лівії.

Попит на плоский прокат

На плоский прокат припадає близько 30% від загального обсягу продажів сталі. Галузі вітроенергетики, машинобудування та автомобілебудування відсутні. Головним споживачем є нафтогазовидобувна галузь у особі державної корпорації NOC.

Основні лівійські нафтові родовища розташовані на сході країни. Динаміка видобутку нафти в Лівії у 2021–2025 рр. відображає відносини між УНЄ та УНС, коли періоди перемир’я змінювалися відновленням збройних зіткнень. Це супроводжувалося блокуванням експортних нафтових терміналів.

Дипломатичного успіху вдалося досягти у 2023 році. За посередництва США сторони досягли домовленості щодо розподілу доходів NOC та стабілізації її діяльності. Наступний крок було зроблено у 2025 році. Влада в Триполі та Бенгазі вперше за багато років змогла затвердити спільний загальнодержавний бюджет на 2026 рік.

Це призвело до розконсервації значної кількості існуючих свердловин та запуску нових на родовищах Хамада та Сінаван. Італійська Eni, іспанська Repsol, французька Total Energies та австрійська OMV відновили роботу на цих родовищах спільно з NOC. Видобуток нафти у 2025 році досяг рекордних показників за 12 років.

Це потребувало значних обсягів труб OCTG (Oil Country Tubular Goods), попит на які повністю покривається завдяки імпорту. Поставки здійснюються з Туреччини, Китаю та країн ЄС. LISCO труби такого класу не виробляє.

Збільшення видобутку вимагає підтримання тиску у пластах, прокладання нових внутрішньопромислових трубопроводів та ремонту зношених. Це створює стабільний попит на труби SMLS (Seamless Steel Pipe) та WEL (Welded Steel Pipe) середнього та великого діаметру, які також імпортуються.

Попит на HRC генерується необхідністю будівництва нових резервуарів на родовищах та експортних терміналах, а також капітального ремонту існуючих. Збільшення видобутку до 1,35–1,4 млн барелів/добу у 2025 році спричинило пікові навантаження на всю систему зберігання нафти.

Розширення нафтовидобутку збільшує завантаження лівійських нафтопереробних заводів. Для їхнього ремонту потрібні колонки первинної перегонки нафти, трубопровідні естакади та технологічні кожухи, для виготовлення яких використовується HRC.

Попит на довгомірний прокат

На сектор житлового будівництва припадає приблизно половина споживання сталі в Лівії. Переважно це арматура та катанка. До 70–80% усього житла в Лівії — це нелегальне самовільне будівництво. Йдеться про індивідуальні будинки, які власники зводять самостійно або за допомогою невеликих приватних бригад без будь-яких дозволів. Такі об’єкти не відображаються в офіційній статистиці.

Частка централізованого державного житлового будівництва у загальному обсязі становить менше 1%. Великі житлові комплекси, закладені ще до 2011 року в рамках тодішніх державних програм, досі перебувають у «замороженому» стані.

Держава в Лівії домінує у сфері інфраструктурного будівництва. Проте й тут у 2021–2025 рр. не спостерігалося масштабних проєктів через політичне та воєнне протистояння. Основні проєкти характеризуються як точкові відновлювальні роботи та вирішення проблем окремих транспортних вузлів. До найбільш металомістких належать:

  • Реконструкція та модернізація меліоративної системи «Велика рукотворна ріка». Потребувала величезних обсягів сталевих і залізобетонних труб, а також листового прокату для заміни зношених водогонів та резервуарів.

«Велика рукотворна ріка» забезпечує понад 70% водопостачання Лівії, зокрема для сільського господарства. Завдяки роботам, проведеним у 2024–2026 рр., у липні 2026 року система вперше з 2011 року досягла показника прокачування 1 млн м³ води на добу.

  • Реконструкція аеропорту в Триполі, який був повністю зруйнований у 2014 році під час бойових дій, та будівництво нового аеропорту міжнародного класу в Бенгазі.

Вартість проєкту в Бенгазі становить $1,3 млрд, аеропорт розрахований на 15 млн пасажирів щорічно. Це один із найбільших об’єктів в Африці. Аеропорт у Триполі розрахований на 16 млн пасажирів. Його реконструкцію проводить катарська компанія UCC Holding. Наразі в Триполі готується до запуску перша черга аеропорту, розрахована на 6 млн пасажирів на рік.

  • Будівництво III кільцевої дороги в Триполі (TTRR). Вартість проєкту сягає $800 млн, передбачено зведення 14 багаторівневих розв’язок.

В експлуатацію здано першу ділянку завдовжки 6 км. На ній збудовано 4 автомобільні мости та 3 віадуки. Загальна довжина магістралі — 23,8 км. Роботи виконує єгипетський будівельний консорціум у складі Orascom Construction та Rowad Modern Engineering.

Перспективи сталевого попиту

Політична стабільність, відсутність блокування експортних терміналів, повернення іноземних компаній — ці фактори сприяють зростанню видобутку нафти в Лівії. У січні–червні 2026 року він стабільно тримався на рівні вище 1,35–1,43 млн барелів/добу. На кінець 2026 року NOC планує досягти показника 1,5 млн барелів.

У такому разі річний видобуток зросте до 70–71 млн тонн. Цей рівень гарантує збереження високого попиту на сталеві труби нафтогазового сортаменту та товстолистовий гарячекатаний прокат для резервуарних парків.

Значним стимулом для попиту на сталь є офшорний газовий проєкт Structures A&E компанії Mellitah Oil&Gas. Це спільне підприємство лівійської Національної нафтової корпорації (NOC) та італійської Eni. Вартість проєкту становить 8 млрд доларів. Наразі тривають тендери та закупівлі на проєктування та будівництво бурових платформ.

До кінця 2027 року Structures A&E має вийти на річний видобуток 7,75 млрд м³. Це передбачає будівництво підводного газопроводу завдовжки 110 км та великого резервуарного парку для рідких побічних продуктів.

Затвердження спільного загальнодержавного бюджету забезпечило «розморожування» низки інфраструктурних проєктів. Серед них — будівництво автомагістралі «Емсаед — Рас-Адждір» завдовжки 1700 км. Наразі роботи тривають на ділянці «Тобрук — Емсаед» протяжністю 400 км.

Попит на довгомірний прокат також буде підтримуватися продовженням будівництва II черги аеропорту в Триполі та TTRR.

Ще одним стимулом є національна програма Multi-city Specialized Hospitals, яка стартувала у 2026 році. Вона передбачає будівництво та капітальну реконструкцію 20 великих лікарень по всій країні. Програма триватиме до 2027 року включно.

З огляду на зазначені фактори, за підсумками 2026 року в Лівії прогнозується зростання споживання сталі до 1,4–1,5 млн т. Це стане найвищим показником за останні 15 років. З цього обсягу компанія LISCO зможе забезпечити 1,15–1,25 млн т, решту 0,3–0,35 млн т буде покрито за рахунок імпорту.

Теги:довгий прокат, металоспоживання, плоский прокат, попит на сталь Читайте нас в соціальних мережах:Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenterСторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNewsПідпишіться на наші новини

Δ

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *