Більш високооплачувані вакансії конкурентно зайняті поляками. / Freepik
Польща тривалий час виступає в ролі трудового центру для українців, проте з початком широкомасштабного вторгнення ситуація на ринку праці трохи змінилася – там з’явилися висококваліфіковані громадяни України. Дехто знайшов роботу за фахом або у близьких сферах, але чималій кількості людей довелося розпочинати свою трудову діяльність з нуля та опановувати просту і фізично важку роботу.
Про це український посол у Польщі Василь Боднар зазначив у розмові з Delo.ua.
Польща – це держава з активним економічним розвитком, яка, за наявними даними, входить до двадцятки найбільш розвинених економік світу. За словами посла, з початку широкомасштабного вторгнення польська сторона створила сприятливі умови для громадян України, надавши їм права та можливості майже на рівні з громадянами Польщі.
“У плані працевлаштування це дало можливість понад 70% українців, які виїхали до Польщі після початку повномасштабної агресії, знайти собі роботу або розпочати власну справу”, – зауважує посол України в Польщі Василь Боднар.
Проте навіть така кількість українських громадян не задовольнила всі потреби польського ринку праці.
“Можливо, в окремих секторах конкуренція і підвищилася (наприклад, у сфері ІТ), але спеціалістів таких професій, як учитель, лікар, будівельник чи електромонтер, у Польщі все ще бракує. Наприклад, за відомостями Головного управління статистики Польщі GUS, у другому кварталі 2025 року кількість незаповнених посад становила 95,7 тисяч”, – зазначає посол.
В той же час, українцям з високою кваліфікацією буває важко знайти себе на польському ринку праці. Оскільки значна частина секторів традиційно робить ставку на працівників з України для виконання низькокваліфікованої роботи.
У зв’язку з російською агресією в країну прибула велика кількість високоосвічених фахівців, яким не завжди легко працевлаштуватися за своїм фахом в іншій країні.
“Ми, українці, знаходимось у Польщі в ролі гостей. Для іноземців завжди існують інші умови, ніж для місцевих жителів. Виникають додаткові питання, такі як визнання диплома, мовний бар’єр, відповідність вашого досвіду чи репутації. Тому частина наших співвітчизників змушена шукати менш оплачувану роботу, яка не відповідає їхній кваліфікації”, – пояснює Василь Боднар.
Також посол звертає увагу на низку додаткових вимог, які висуваються до кандидата в тій чи іншій сфері в Польщі. Наприклад, для деяких посад необхідна участь у професійних організаціях або наявність сертифікатів.
“Дехто знайшов своє місце, дехто продовжує шукати. Як я вже говорив, ринок праці більше потребує працівників на менш оплачуваних позиціях. А високооплачувані, що вимагають кваліфікації, досить конкурентно зайняті поляками”, – стверджує Василь Боднар.
Однак, це не означає, що ринок кваліфікованих посад для українців у Польщі закритий, підкреслює дипломат.
“Чимало людей адаптувалися, вивчили мову, а володіння англійською мовою та професійна освіта дають змогу більш успішно конкурувати на польському ринку праці. В той же час, це часто буває непросто. Повторюся, це – іноземна держава”, – ділиться Василь Боднар.
Якщо подивитися на структуру зайнятості українців, то найбільше це приватний бізнес, сфера послуг. Але він не завжди потребує високої кваліфікації. Це може бути, наприклад, охорона, клінінг, beauty-сфера, послуги з працевлаштування. Це галузі, де зараз задіяні більшість українців, і вони не вимагають високих навичок.
“Звичайно, є проблема для наших професорів. Проте частина з них, особливо в перший рік війни, отримала роботу в польських університетах, за що ми дуже вдячні адміністраціям цих установ”, – зазначає Василь Боднар.
За словами Василя Боднара, у сфері управління та допоміжної діяльності працює 150-160 тисяч осіб. Йдеться про працевлаштування, прибирання, озеленення, різного роду послуги. У переробній промисловості працює приблизно 150 тисяч, у будівництві – близько 100 тисяч, аналогічна кількість українських громадян задіяна у транспорті та логістиці.
“Звісно, до першої групи (управління та допоміжна діяльність – ред.) ми можемо включити компанії, засновані українцями, які надають певні послуги. Якщо прогулятися вулицями Варшави, то досить часто можна зустріти українські магазини, ресторани, перукарні, пекарні тощо”, – пояснює Василь Боднар.
Нагадаємо, що лише 11% українців володіють польською мовою на рівні, який дозволяє вільно спілкуватися з місцевими жителями на різні теми.
