“>
Фото: Пресслужба RAU
Ідея запровадження незначного збору при здійсненні покупок у магазинах, який би надходив до спеціального страхового фонду на випадок відшкодування втрат торговельних мереж внаслідок обстрілів з боку агресора, розглядалася на терміновій нараді 5 серпня за участі прем’єр-міністра Сергія Корецького та представників бізнесу, що зазнали збитків від наймасштабнішого ворожого удару по складських приміщеннях напередодні вночі.
Як поінформував один з учасників зустрічі інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна", мова йде про невеликий відсоток від кожної операції купівлі-продажу в роздрібних мережах.
"Окрема галузь – страхування воєнних ризиків. Очікуємо на підтримку наших міжнародних партнерів у формуванні дієвих механізмів", – написав Корецький за підсумками наради у своєму Телеграм-каналі.
Концепція формування подібного галузевого страхового фонду вже тривалий час обговорюється мережами автозаправних станцій, обстріли яких, особливо у прикордонних регіонах, агресор значно посилив з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначили агенції, що це питання перебувало у фокусі обговорень на зустрічах у Міністерстві економіки та захисту довкілля, і до цих дискусій уже залучені представники страхової сфери.
За інформацією співрозмовника агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новою пропозицією на зустрічі з очільником уряду, який добре обізнаний з цією проблематикою ще з періоду своєї роботи на чолі НАК "Нафтогаз України" та її підрозділу "Укрнафта", було залучення до цього фонду міжнародних партнерів, аби вони пропорційно долучалися до його наповнення разом з українським бізнесом.
Як раніше повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна", базова ідея справедливого розподілу страхового тягаря на бізнес по всій країні була закладена в основу проєкту закону "Про систему страхування воєнних ризиків", який розроблявся Національним банком спільно з Мінекономіки. Цей законопроєкт був поданий народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак, цей законопроєкт не отримав схвалення профільного комітету, а його головними противниками виступили представники будівельної галузі.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не пройшов, оскільки в ньому немає потреби. У нас страхування воєнних ризиків уже функціонує", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" у середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес до більш активної участі у новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
На даний момент державна підтримка реалізується за двома напрямками: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для регіонів, наближених до зони бойових дій, а також компенсація вартості страхових премій понад 1% для компаній, які страхують воєнні ризики. Проте, великий бізнес раніше висловлював критику щодо цих програм через суттєві обмеження страхових виплат: у випадку ЕКА – до 200 мільйонів гривень на один об’єкт зі ставкою тарифу до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій. У випадку компенсацій страхової премії – до 30 мільйонів гривень з граничною сумою компенсації страхової премії в 3 мільйони гривень.
Про критичну нестачу зазначених сум свідчать наслідки останніх ракетних ударів з боку агресора по великих складських комплексах. Так, власник мережі магазинів Winetime "Аснова Холдинг" попередньо оцінив збитки, спричинені знищенням балістичними ракетами основного складу продукції під Києвом у ніч з 18 на 19 липня, у 300 мільйонів гривень.
"Ми зазнали дуже значних збитків – це мільярди гривень", – заявив 5 серпня співвласник найбільшого українського ритейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки знищення розподільчого центру компанії вночі.
Дискусію щодо ідеї зробити обов’язковим страхування воєнних ризиків для всіх суб’єктів господарювання, субсидоване за рахунок коштів міжнародних партнерів, приблизно на 50-70%, започаткував на своїй сторінці у Facebook 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це могло б частково вирішити проблеми тих, хто перебуває в зоні ураження балістичних ракет чи навіть авіабомб, але має продовжувати свою діяльність, і збалансувало б ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав під час обговорення член правління ПриватБанку, відповідальний за корпоративний бізнес та малий і середній бізнес, Євген Заіграєв.
"Це міжнародна практика спільного розподілу ризиків, яка доводить свою ефективність, і ми працюємо над подібним рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт щодо страхування воєнних ризиків, який мав схожу логіку, але тоді він не пройшов розгляд у Комітеті ВР через низку обставин, зокрема, через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податкового навантаження", – зазначив ексзаступник глави Мінекономіки Андрій Телюпа, який входить до наглядових рад державних установ ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, реалізує програму пільгових кредитів "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечного кредитування "єОселя").
На його переконання, таку ідею необхідно завчасно просувати спільно з бізнес-спільнотою.
Як ключові контраргументи під час обговорення висловлювалися думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком та призведе до субсидування одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, вказувалося на дуже високі поточні страхові ставки.
"Отже, ще один неабиякий податок на бізнес. Звідки у людини така неприязнь до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"За результатами останньої зустрічі Міністерства економіки з представниками бізнесу з цього питання, стало зрозуміло, що проблема не лише в фінансових ресурсах/субсидіях, а й у значній концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть за величезні 10-12%… На тій же зустрічі зазначалося про відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є значним учасником українського ринку нерухомості, Олена Білан.
"До того ж, у прифронтових регіонах комерційного страхування взагалі немає, тому поки тривають воєнні дії, це радше умовне "квазі-страхування", подібне до того, що зараз реалізується через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як стало відомо, Росія в ніч на 5 серпня здійснила найбільший за час війни балістичний удар по логістичних та розподільчих об’єктах поблизу Києва. Про знищення своїх об’єктів заявили лідери у своїх галузях – маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, постачальники автохімії LIQUI MOLY, автозапчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Напередодні ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний гравець ринку морозива "Ласунка" та виробник шоколадної продукції Millennium.
Прем’єр-міністр Корецький після ворожого обстрілу 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з бізнес-сектором з метою забезпечення безперебійної діяльності логістичних та торгових компаній. За його словами, Міністерству економіки та захисту довкілля були надані відповідні доручення.
За результатами цієї наради він повідомив, що найближчим часом заплановано окрему зустріч з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідальними міністерствами для обговорення механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, зазначив Корецький, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митних коридорів, а держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розподілення складських потужностей. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.