Посилання скопійовано
Нещодавній масштабний удар Російської Федерації по логістичній інфраструктурі став одним з найвідчутніших ударів по українському рітейлу. Проте, за роки повномасштабної війни, бізнес виробив механізми роботи навіть у таких складних умовах, тому дефіциту товарів очікувати не варто.
Про це повідомив голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук.
Остання масована атака з боку Росії на логістичні об’єкти стала чи не найболючішим ударом по українському рітейлу за останній період. Ворожих обстрілів зазнали логістичні центри таких компаній, як Rozetka, Епіцентр, Нова пошта, Novus, Fozzy Group та інших, зазначив він.
“Після кожної серйозної атаки виникає одне й те саме запитання: чи буде дефіцит? На сьогодні відповідь — ні”, – стверджує Жук.
На даний момент немає підстав прогнозувати значне загальне зростання цін безпосередньо через останні обстріли. Кожен зруйнований логістичний об’єкт призводить до збільшення операційних витрат бізнесу.
“Компаніям доводиться шукати та орендувати нові приміщення, організовувати доставку товарів складнішими маршрутами, залучати додатковий транспорт, відновлювати запаси, обладнання та IT-системи”, – пояснив він.
За його словами, певна частина цих додаткових витрат з часом може позначитися на собівартості продукції. Однак, назвати універсальний відсоток подорожчання не є можливим. Наслідки будуть індивідуальними для кожної компанії та категорії товарів.
Кінцева вартість товарів залежить не тільки від логістичних витрат, але й від закупівельних цін, курсу іноземних валют, вартості пального, електроенергії, рівня заробітних плат та рівня конкуренції на ринку, підкреслив він.
“Звісно, деякі компанії понесли значні збитки. У певних місцях можуть виникнути тимчасові перебої, затримки поставок або тимчасове зникнення окремих товарних позицій. Але говорити про дефіцит продуктів харчування чи товарів першої необхідності немає жодних підстав”, – запевнив голова асоціації.
За його словами, українські рітейлери розробили резервні логістичні шляхи, знайшли альтернативних постачальників, впровадили власні логістичні рішення та навчилися оперативно реорганізовувати процеси постачання. Саме тому, незважаючи на настільки потужний удар, система продовжує функціонувати.
“Найскладнішим випробуванням зараз будуть компанії, діяльність яких безпосередньо залежить від логістичних операцій. Передусім це стосується маркетплейсів та інтернет-магазинів”, – зазначив він.
За його словами, для таких компаній логістичний центр є ключовим елементом усього бізнесу. У разі його втрати, необхідно в дуже стислі терміни повністю перебудувати робочі процеси. При цьому страждає не тільки сама компанія.
“Через маркетплейси здійснюють свою діяльність тисячі українських підприємців. Для багатьох із них навіть кількаденні затримки означають втрату потенційних продажів, клієнтів та прибутків”, – пояснив він.
Очільник асоціації зауважує, що атаки ще більше прискорять процес, який триває вже кілька років. Модель, що передбачає наявність одного великого розподільчого центру, поступово втрачає свою актуальність.
Натомість бізнес буде все більше інвестувати в децентралізацію: розподіл запасів товарів між декількома складами, розвиток регіональних логістичних вузлів, дублювання транспортних маршрутів, наявність резервного транспорту, прямі поставки від виробників до торгових точок без потреби проходити через центральний склад.
“Так, така модель є дорожчою. Але сьогодні безпека стала настільки ж важливою, як і економічна ефективність”, – підкреслив Жук.
“Відновити сучасний логістичний комплекс протягом кількох тижнів є неможливим. Однак, відновити саму функціональність логістики можна значно швидше”, – зазначив він.
Саме цим зараз і займаються українські компанії: перерозподіляють товарні потоки, запускають альтернативні маршрути, орендують нові складські площі, змінюють схеми логістичних операцій та укладають угоди про прямі поставки.
“Це означає, що бізнес не чекає завершення будівництва нових комплексів, а відновлює свою діяльність практично одразу”, – пояснив голова асоціації.
За його словами, наразі бізнес потребує доступних фінансових ресурсів для відновлення, розширення програм страхування від воєнних ризиків, прискорення процесу узгодження для нових логістичних об’єктів, спрощення процедур імпорту необхідного обладнання тощо.
Також варто попрацювати над формуванням стабілізаційного фонду для підтримки ключової торгової та логістичної інфраструктури, додав він.
Нагадуємо:
Російські загарбники знищили складські приміщення українського бізнесу загальною площею понад 400 тисяч квадратних метрів, що можна порівняти з 56 футбольними полями.
У ніч на 5 серпня російські окупаційні війська атакували логістичні та виробничі потужності компанії “Епіцентр” у Києві та Калинівці. Внаслідок атаки загинув один працівник компанії, ще троє отримали поранення.
Внаслідок російського обстрілу в ніч на 5 серпня були пошкоджені логістичний центр NOVUS та два розподільчі центри мережі “Сільпо”. Шість працівників загинули.
Також росіянами був повністю знищений логістичний склад Intertop Ukraine, склад з продукцією Puma, а також складські приміщення логістичного партнера Bosch Ukraine. За попередньою інформацією, вся продукція Bosch, що зберігалася на складі, знищена.
У компанії Rozetka зазначили, що прямі збитки компанії внаслідок російських атак сягають мільярдів гривень і є найвищими за всю історію існування компанії.
рітейл Реклама: