itemprop=”image” itemscope itemtype=”https://schema.org/ImageObject” rel=”nofollow”>
shutterstock.com
СтаттіГлобальний ринокCBAMРоздрукувати 7222 Липня 2026
Європейський CBAM: як працюватиме верифікація звітності Читайте на русскомRead in EnglishГалина Єрмоленко Механізм і спроможність виконання його умов уже тиснуть на українських експортерів металопродукції
Єврокомісія нещодавно оприлюднила перелік національних органів (NAB), які можуть надавати акредитацію агентствам для перевірки звітів механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Наразі лише сім із них готові акредитувати заявників із третіх країн; Україна вже досягла домовленостей зі Швецією щодо спрощення процедур.
Надання акредитації
NAB, що розташовані в країнах ЄС (або країнах Європейської економічної зони після включення відповідного регламенту до Угоди про ЄЕЗ), є єдиними суб’єктами, уповноваженими надавати акредитацію в межах цього механізму.
Верифікатором може бути будь-яка організація, яка володіє необхідною акредитацією CBAM, виданою відповідними національними органами країн Євросоюзу.
Однак верифікатор повинен відповідати певним критеріям:
- мати необхідну технічну компетентність у відповідних промислових секторах;
- діяти незалежно та неупереджено;
- процеси верифікації повинні відповідати встановленим методологіям EU ETS.
Очікується, що перші верифікатори CBAM отримають акредитацію приблизно у вересні 2026 року — DG TAXUD опублікує відповідний список.
Наразі дозвіл на надання акредитації в межах CBAM, згідно з поточним переліком (станом на 10 липня), отримали 24 NAB.
- Австрія — Akkreditierung Austria (AA)
- Бельгія — Belgian Accreditation Council (BELAC)
- Болгарія — Bulgarian Accreditation Service (BAS)
- Хорватія — Croatian Accreditation Agency (HAA)
- Кіпр — Cyprus Organisation for the Promotion of Quality (CYS-CYSAB)
- Чехія — Czech Accreditation Institute (CAI)
- Данія — Danak Den Danske Akkrediteringsfond (DANAK)
- Естонія — Estonian Accreditation Centre (EAC)
- Фінляндія — Finnish Accreditation Service (FINAS)
- Франція — Comité français d’accréditation (COFRAC)
- Німеччина — Deutsche Akkreditierungsstelle GmbH (DAkkS)
- Греція — Hellenic Accreditation System (ESYD)
- Угорщина — National Accreditation Authority (NAH)
- Ірландія — Irish National Accreditation Board (INAB)
- Італія — Ente Italiano di Accreditamento (Accredia)
- Латвія — Latvian National Accreditation Bureau (LATAK)
- Литва — National Accreditation Bureau (NAB)
- Люксембург — Office Luxembourgeois d’Accréditation et de Surveillance (OLAS)
- Мальта — National Accreditation Board (NAB-Malta)
- Нідерланди — Dutch Accreditation Council (RvA)
- Польща — Polish Centre for Accreditation (PCA)
- Португалія — Instituto Português de Acreditação (IPAC)
- Румунія — Romanian Accreditation Association (RENAR)
- Словаччина — Slovak National Accreditation Service (SNAS)
- Словенія — Slovenian Accreditation (SA)
- Іспанія — Entidad Nacional de Acreditación (ENAC)
- Швеція — Swedish Board for Accreditation and Conformity Assessment (SWEDAC).
За даними ЄК, лише 11 із них загалом готові приймати заявки. Сім погодилися акредитувати заявників із третіх країн, і лише 4 національні органи вже отримують такі запити — 𝐀𝐜𝐜𝐫𝐞𝐝𝐢𝐚 (Італія), 𝐑𝐯𝐀 (Нідерланди), SWEDAC (Швеція) та PCA (Польща).
Україна вже має домовленості із SWEDAC; Турецьке агентство з акредитації (TÜRKAK) у червні поточного року підписало відповідну угоду з нідерландською RvA.
Алгоритм верифікації
Акредитація верифікаторів буде чинною протягом 5 років зі щорічним наглядом.
Перший візит на об’єкт обов’язково має бути фізичним (за винятком форс-мажорних обставин). З 2027 року верифікатори за певних умов (низький ризик, відсутність суттєвих змін) можуть здійснювати віртуальні відвідування об’єкта або відмовитися від цього. Однак фізичний аудит все одно повинен відбуватися щонайменше раз на два роки.
Що перевірить верифікатор:
- методику розрахунку імпліцитних викидів;
- виробничий процес;
- споживання сировини та енергії;
- коефіцієнти викидів;
- повноту та точність даних;
- документи, що підтверджують сплату вуглецевого податку в країні виробництва (якщо він існує).
За даними профільних порталів, витрати на верифікацію в рамках CBAM третьою стороною можуть становити €5–15 тис. для малих підприємств, €15–50 тис. для середніх та €50–150 тис. і вище для великих промислових підприємств. На вартість впливатимуть різні чинники: кількість виробничих ліній, складність сектору, витрати на поїздки верифікатора, якість даних від виробника тощо.
Головні ризики
Перша декларація за цим механізмом має бути подана до 30 вересня 2027 року для імпорту за попередній рік. Якщо постачальники не зможуть надати перевірені дані про викиди до цього терміну, імпортери матимуть звітувати, використовуючи значення за усталеними параметрами, які зазвичай значно вищі за фактичні, зі штрафними націнками. Це призведе до значного зростання витрат на продукцію, що імпортується, потенційно роблячи такі угоди невигідними.
Основними перешкодами, які можуть завадити імпортерам використовувати фактично перевірені дані в декларації CBAM, є мінімальна кількість акредитованих органів верифікації та аудиторів, обмежені терміни перевірки (січень–вересень 2027 р.), вимоги до проведення аудиту за всім ланцюжком створення вартості та, власне, низька готовність до цього самих виробників.
Що стосується сторони аудиту, поки що не цілком зрозуміло, скільки операторів фактично запитуватимуть верифікацію. Як зазначають в італійській Accredia, це ускладнює прогнозування попиту на акредитованих верифікаторів. Таким чином, національні агентства можуть не мати можливості обробити всі відповідні заявки.
Український досвід
Щодо українського експорту, то у квітні поточного року Україна та Швеція узгодили підходи до спрощення процедур акредитації верифікаторів CBAM. Як зазначалося, домовленість забезпечить вітчизняним експортерам можливість здійснювати перевірку даних про викиди відповідно до вимог регламенту механізму та використовувати реальні дані. Окрім того, це рішення дасть змогу обійти логістичні перешкоди, пов’язані з неможливістю закордонних експертів відвідувати Україну в умовах воєнного стану.
Шведська сторона запропонувала гнучкий механізм співпраці. SWEDAC готовий надавати акредитацію українським органам з верифікації, спираючись на технічну базу та експертизу Національного агентства з акредитації України (НААУ).
Для українських експортерів, як зазначили у SWEDAC, доступ до акредитованих органів верифікації може бути вирішальним для їхньої конкурентоспроможності на європейському ринку. Без верифікації існує ризик не лише зіткнутися з вищими витратами, а й бути виключеними з деяких сегментів торгівлі ЄС.
«Наявність в Україні компаній-верифікаторів є фактичною передумовою для продовження експорту в межах механізму CBAM. Зважаючи на війну та безпекові ризики, європейські фахівці навряд чи будуть готові приїхати на українські виробничі майданчики для проведення аудиту. Водночас українські верифікатори, акредитовані за європейськими правилами, зможуть підтверджувати вуглецеву інтенсивність продукції відповідно до стандартів ЄС, що дасть змогу українським експортерам використовувати фактичні дані про викиди», — зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
За даними ЕкоПолітики, наприкінці травня цього року представники НААУ відвідали SWEDAC, за результатами чого сторони підписали угоду про співпрацю. Водночас механізм взаємодії передбачає низку особливостей.
Згідно з домовленостями, у разі подання українським верифікатором заявки до SWEDAC саме шведська сторона здійснюватиме її аналіз та розглядатиме необхідну документацію. Водночас окремі технічні процедури, зокрема проведення оцінювання на місці та спостережень, можуть виконуватися в НААУ на умовах субпідряду.
Варто зазначити, що Національне агентство з акредитації України не бере участі в ухваленні рішень щодо акредитації. Усі платежі українські верифікатори здійснюватимуть безпосередньо SWEDAC, який, зі свого боку, оплачуватиме роботи, виконані НААУ.
Проте залучення українського органу не є обов’язковою умовою для SWEDAC — такий формат співпраці розглядається як один із можливих варіантів.
Вплив CBAM на Україну
Як ідеться у дослідженні GMK Center, CBAM скоротить експорт продукції чорної металургії з України на 2,5 млн т до 2030 року. Загальний вплив механізму на економіку країни оцінюється у -2,1% ВВП у 2030-му. Цей показник разюче контрастує з оцінкою Єврокомісії на рівні -0,01%.
Компанії ГМК України вже в перші місяці повноцінної дії CBAM зафіксували відмови від замовлень з боку європейських клієнтів — із цим, наприклад, зіткнулися великі вітчизняні гравці «Метінвест» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Для «Метінвесту», серед іншого, негативний вплив механізму поширюється і на внутрішньогрупову кооперацію: припинення поставок квадратної заготовки з «Каметсталі» може позначитися на діяльності болгарського заводу Promet Steel і створити ризики для збереження робочих місць у країнах ЄС.
«АрселорМіттал Кривий Ріг» стикався зі скасуванням замовлень з боку європейських клієнтів на перший квартал 2026 року, що змусило компанію скоротити виробничі потужності, зокрема припинити роботу ливарно-механічного заводу та цеху блюмінг.
Окрім того, вітчизняні компанії вказували на усталено завищені значення показників у довіднику Єврокомісії, особливо для українських безшовних труб і залізорудних концентратів, відсутність акредитованих верифікаторів (крім того, не всі міжнародні аудитори мають акредитацію на повний перелік продукції), тривалий процес реєстрації виробничих потужностей у CBAM-реєстрі.
Відтермінування вимог механізму для України через визнання форс-мажору, тобто війни в країні, є одним із перших рішень для вітчизняного ГМК, які наразі не мають тих можливостей, що й їхні конкуренти, зокрема європейські металурги, які мають доступ до підтримки в межах енергетичного переходу.
Із повноцінним набранням чинності CBAM став уже не просто розрахунком викидів. Для використання фактичних показників наразі потрібні повноцінна система обліку, документування й незалежної перевірки. Компанії, які зможуть виконувати ці вимоги, уникнуть ризику використання завищених значень за базовим налаштуванням, штрафів і проблем із доступом до ринку ЄС.
Теги:CBAM, викиди СО2, ГМК України, ЄС Читайте нас в соціальних мережах:Наш Телеграм-канал:t.me/gmkcenterСторінка в Фейсбуці:fb.com/GMKCenterNewsПідпишіться на наші новини
